Based on their 30-year experience, the authors discuss the most important problems in coronary surgery. The modern view on the indications for surgery, as well as on patients selection is presented in the light of the most recent and complete studies. The authors also present the modern approach to surgical technique, choice of graft and describe opportunities offered by microsurgical technique. Received 30 June 2017. Accepted 10 July 2017. Funding: The study did not have sponsorship. Conflict of interest: The authors declare no conflict of interests.
Мета — дослідити вплив імплантації NeuroGelTM, асоційованого зі стовбуровими клітинами нервового гребеня (СКНГ), на динаміку синдрому спастичності в паретичній задній кінцівці щура після травми спинного мозку. Матеріали та методи. Тварини — білі безпородні щури (5 міс., 250 г); групи: 1 — травма спинного мозку (самці; n = 16); 2 — травма спинного мозку + гомотопічна імплантація фрагмента NeuroGelTM (самці; n = 20); 3 — травма спинного мозку + гомотопічна імплантація фрагмента NeuroGelTM, асоційованого зі СКНГ миші (n = 12). Група 3 включала тварин чоловічої (n = 6) та жіночої статі (n = 6) — підгрупи 3ч та 3ж відповідно. Модель травми — лівобічний перетин половини спинного мозку на рівні Т11; термін спостереження — 28 тижнів; оцінка показника функції (ПФ) та показника спастичності (ПС) задньої іпсилатеральної кінцівки (ЗІК) — шкала Basso — Beattie — Bresnahan (ВВВ) та шкала Ashworth відповідно. Результати. ПС ЗІК станом на 28-й тиждень експерименту в групі 1 становив 2,5 ± 0,4 бала за Ashworth, у групі 2 — 1,7 ± 0,2 бала, у групі 3 — 1,6 ± 0,3 бала, у підгрупі 3ч — 1,6 ± 0,5 бала, у підгрупі 3ж — 1,7 ± 0,3 бала за Ashworth. Значущу різницю (р < 0,05) між значеннями ПС ЗІК у групах 1 і 2 виявляли на 7-му добу, на 5–7-му та 12–24-му тижні, між групами 1 і 3 — на 2, 4–7 та 20-му тижні; максимальну різницю ПС ЗІК між групами 2 і 3 виявляли на 7-му добу спостереження (р = 0,13). Різниця між значеннями ПС ЗІК підгрупи 3ч та групи 2, а також підгруп 3ч і 3ж значуща протягом 1–2-го тижня (р ≤ 0,05), різниця між ПС ЗІК підгруп 3ч та 3ж максимальна протягом 3-го місяця, сягає 0,83 бала за Ashworth (р = 0,124). Динаміка ПС ЗІК у групі 3 різниться від показників групи 2 наявністю значущого приросту протягом 3-го, 7-го тижня, 4-го та 5-го місяця. На відміну від групи 1, у групах 2 і 3 при від’ємній кореляції індивідуальних значень ПФ та ПС ЗІК у межах кожного з термінів спостереження наявна сильна додатна кореляція значень обох показників, усереднених по групах, протягом періоду спостереження. Висновки. Ксенотрансплантація СКНГ у комплексі з NeuroGelTM не призводить до значущих змін рівня спастичності порівняно з ізольованою імплантацією NeuroGelTM, однак суттєво змінює динаміку цього ускладнення з тенденцією до погіршення перебігу у віддаленому періоді травми за умов різностатевості донора та реципієнта.
Сети FANET (Flying Ad Hoc Networks) относятся к классу самоорганизующихся мобильных сетей (MANET - Mobile Ad Hoc Networks), где в качестве сетевых узлов используются беспилотные летательные аппараты. Главная проблема таких сетей - обеспечение приемлемого качества передачи видеопотока с борта летающего узла на наземную станцию ввиду высокой мобильности узлов, непредсказуемого и быстрого изменения сетевой топологии и особенностей работы протоколов маршрутизации данных. Производится обзор эффективности используемых для сетей MANET протоколов маршрутизации в условиях функционирования сети FANET. Для оценки их эффективности была выбрана основная метрика качества обслуживания - средний коэффициент доставки пакетов (PDRavr). Для измерения этой метрики в программной среде NS-3 проводилось имитационное моделирование передачи пакетов данных в FANET для трех видов маршрутизации: статическая, AODV и OLSR. Исследование проводилось при различных параметрах: размер стороны квадрата m, в пределах которого движутся летучие узлы; количество узлов n; характер расположения и перемещения узлов r. Это позволило максимально приблизить условия имитационного моделирования к условиям реально действующей сети.